У  2014 -2015 н.р.  робота в Малокопанському  ДНЗ  спрямована на :

·максимальне охоплення дітей дошкільною освітою та надання їм якісних освітніх послуг;

·охорону  життя і збереження здоров'я дітей раннього та дошкільного віку;

·актуалізацію  питань безпеки  життєдіяльності;

· впровадження програми розвитку  виховання і навчання дітей  "Українське дошкілля "

Паспорт методичного кабінету

«Безпека життєдіяльності»

«Зелена аптека»

«Ігри та іграшки»

«Казкові герої»

«Комахи»

«Меблі»

«Музичні інструменти»

«Народознавство»

«Народні свята .Пори року»

«Овочі»

«Продукти харчування»

«Професії .Спорт»

«Природні явища»

«Птахи України»

«Режим дня»

«Свійські тварини»

«Тварини різних широт»

«Тварини України»

«Транспорт»

«Фрукти і ягоди»

«Фрукти і ягоди»

«Явища природи»

«Сам удома»

«Як уникнути неприємностей»

«Український одяг»

ХІІ. Тематичні папки.

1. «Екологічне виховання»

2. «Безпека життєдіяльності»

3. «Образотворче мистецтво»

4. «Розвиток мовлення»

5. «Все про казку»

6. «Ігрова діяльність»

2.Картотека методичної літератури

3.Картотека відіо: казки.

У дошкільній дидактиці традиційно виокремлюють такі основні види дитячої діяльності:ігрову, предметно орієнтовану і навчальну, які, як зазначає доктор психологічних наук Віктор Слободчиков, є суспільними за походженням, змістом і формою.

Особливості навчальної діяльності дошкільників

На відміну від інших видів дитячої діяльності, ефективність навчальної залежить від того, наскільки кожна дитина розуміє і приймає навчальне завдання – навчання чогось нового.

Виокремлюють три форми навчальної діяльності:

• навчання у процесі повсякденного життя;
• заняття за вибором дітей;
• обов’язкові (спеціальні) заняття.

Науковцями і практиками визнано, що формування навчальної діяльності можливе лише під час спеціально організованих занять, коли дитина приймає навчальне завдання, поставлене вихователем, і засвоює способи його розв’язання.

Нині, на жаль, заняття часто перетворюється на дидактичний каламбур – веселу, дотепну гру, після якої мало що залишається в головах, душах і серцях дітей. Водночас відмова від занять як основної форми навчання в дошкільному закладі й використання лише ігрових форм роботи негативно позначається на розвитку дітей і підготовці їх до школи. Варто наголосити, що так званий нетрадиційний (іноді навіть пишуть – інноваційний) підхід до організації навчання дітей далеко не завжди може гарантувати ефективність освітнього процесу. Часто трапляється так, що не традиційність лише шкодить. Новація заради новації, не традиційність заради моди – хибний і вельми небезпечний шлях.

Навчальна діяльність – це різновид діяльності, що полягає у засвоєнні суб’єктом знань, вироблених людством.

Отже, некоректно використовувати термін «нетрадиційне заняття» з дітьми. Адже це означає, що до проведення такого заняття вихователь використовував лише традиційні форми роботи з дітьми. Але ж у цьому немає нічого поганого. Талановитий фахівець може провести заняття, використовуючи лише традиційні форми роботи з дітьми, так, що всі    «новітні шоу» поряд з ним змарніють. Усе залужить від професіоналізму педагога, а не від того, було це заняття традиційним чи якимось іншим.

Сучасні технології нас цілком підкорили – проникли практично до всіх сфер нашого життя. Природно, що десь це на краще, десь не зовсім. Одним з найуживаніших термінівупродовж двох останніх років на теренах інтернету є «педагогічний дизайн».

Педагогічний дизайн заняття

Педагогічний дизайн заняття – це спланований систематичний процес, що передбачає реалізацію таких чотирьох компонентів:

• предметно-просторового;
• пізнавально-діяльнісного;
• соціально-особистісного;
• рефлексивно-творчого.

Отже, педагогічний дизайн заняття складається із зазначеного мінімуму компонентів. Своєю чергою, кожен із компонентів складається з комплексу необхідних елементів. Розглянемо зміст кожного з компонентів.

Предметно-просторовий компонент

«Простір» і «середовище» близькі за своєю суттю поняття. Простір існування людини, тобто середовище її існування, - це природне і соціальне оточення людини. З огляду на це дуже важливо розглядати освітній простір як систему впливів і умов формування особистості дитини, а також можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному і предметному оточенні. Якщо йдеться про освітній простір, ми маємо на увазі локальний простір дошкільного навчального закладу і зокрема конкретний простір заняття – мікропростір. Отже, мікропростір – це сукупність матеріальних чинників освітнього процесу та міжособистісних відносин, які встановлюють суб’єкти освіти (педагог і дитина) у процесі своєї взаємодії на занятті.

Основна мета організації простору заняття полягає у прагненні педагога побудувати, змоделювати процес навчання так, щоб кожна дитина опинилася у сприятливих для її розвитку умовах, відчула комфортний вплив усього освітнього процесу заняття. Змістовно предметно-просторовий компонент освітнього простору заняття може містити такі елементи:

• групова кімната, зала (затишний кабінет) для ефективної роботи – тепла, добре освітлена, з необхідним мінімумом зручних модульних меблів;
• естетичний наочний і дидактичний матеріал розвивального характеру;
• технічні засоби навчання – комп’ютер з підключенням до інтернету, мультимедійний проектор, телевізор з великим екраном;
• символічна атрибутика.

Пізнавально-діяльнісний компонент

Пізнавально-діяльнісний компонент складається з комплексу елементів, які дають змогу суб’єктам освітнього процесу залучатися до різних видів діяльності, концентруючи їх особистісне зростання і прагнення до успіху. Цей комплекс елементів забезпечує:

• діяльні сну структуру освітнього процесу на занятті;
• гнучкість і розвивальний характер програмових вимог, які реалізують під час заняття.

Соціально-особистісний компонент

Соціально-особистісний компонент – це стиль презентації навчального матеріалупедагогом, заснований на принципі розвитку партнерської взаємодії з дітьми, тобто особистісно орієнтовані форми навчання. Інакше кажучи, названий компонент – цепедагогічне забезпечення розвивальних можливостей освітнього простору.

Рефлексивно-творчий компонент

Рефлексивно-творчий компонент несе на собі основне навантаження щодо задоволення і розвитку потреб суб’єктів освітнього процесу у:

• відчутті безпеки;
• збереженні і підвищенні самооцінки;
• визнанні з боку оточення;
• самоактуалізації.

Основними елементами цього компонента є:

• авторитет педагога;
• взаєморозуміння і задоволеність усіх суб’єктів взаємовідносин;
• позитивні установки на діяльність і взаємодію;
• якісна результативність взаємодії суб’єктів.

Педагогічний дизайн заняття передбачає зв'язок і взаємозалежність компонентів, зокрема:

• інтеграція просторово-предметного і пізнавально-діяльнісного компонентівзабезпечує зав’язку, мотивацію заняття, актуалізацію та активізацію знань;
• пізнавально-діяльнісного та соціально-особистісного – створює певний психологічний клімат;
• соціально-особистісного і рефлективно-творчого – створює певний характер взаємовідносин суб’єктів.

Суб’єкти освітнього простору заняття – педагог і діти – перебувають в епіцентрі моделі педагогічного дизайну. Зауважу, що вихователю, безумовно, належить ключова роль в організації освітнього простору заняття.

Упродовж десятиліть заняття зазнавало модифікацій за всіма без винятку важливими і другорядними параметрами. Деякі знахідки педагогів виявилися корисними, а саме: тематичний розподіл запропонованого дітям мовленнєвого матеріалу, робота за блоками і складеними модулями тощо. Проте деякі не виправдали себе, зокрема заняття-шоу та розважальні заходи, які більше схожі на «театр одного актора», де автором, режисером і навіть виконавцем ролей є одна людина – вихователь.

Заняття як процесуальна система базується на положеннях дидактичної теорії. Виокремивши зі всієї сукупності компонентів дидактичної підсистеми ті, що закономірно повторюються, і побудувавши дидактичну «сітку», можна встановити зв’язки між компонентами заняття, а потім визначити його структуру.

Структура заняття – це сукупність різних варіантів взаємодії між елементами заняття, що виникають у процесі навчання і забезпечують його цілеспрямовану дієвість.

Структура заняття визначається його змістом і місцем у циклі занять. Традиційно заняття складається з етапів, кожен з яких пов'язаний з рухом до поставленої мети в межах повного часового відрізка і є структурним елементом заняття. Проте один дише «набір» етапів заняття, розміщених у певній послідовності, не складає його структури. Структура заняття зумовлюється сукупністю закономірностей внутрішньої організації, згідно з якими компонуються його етапи.

Сучасне заняття – це форма навчання дітей дошкільного віку, в якій педагог, працюючи з усією групою, підгрупою або індивідуально у визначений режимом час, організовує і спрямовує пізнавальну діяльність з урахуванням індивідуальних, вікових можливостей і освітніх потреб кожного вихованця.

Нами розроблена й упродовж п’яти років експериментально апробована концептуальна модель організації занять із навчанням, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування дітей на основі системного підходу.

Запропонований нами педагогічний дизайн заняття дає змогу унаочнити концептуальні підходи до пропонованої чотирикомпонентної структури заняття.

Педагогічні стереотипи та дидактичні штампи

Педагогам часто доводиться стикатися з необхідністю переосмислення особистого досвіду і власної педагогічної системи, долати педагогічні стереотипи та дидактичні штампи.

Конспект заняття

До педагогічних стереотипів і дидактичних штампів варто віднести використання словосполучення «конспект заняття».

Іноді від вихователів можна почути такі фрази: «Робота більше не приносить задоволення», «Не розумію, навіщо я цим займаюся і пишу ці кляті конспекти», «Роблю якусь безглузду, нікому не потрібну роботу». Зазвичай, це свідчить про те, що у вихователя професійна криза, яка, як відомо, виявляється у трьох аспектах: емоційному виснаженні, цинічному ставленні до праці та її результатів і нестачі почуття особистісного досягнення. Людина відчуває постійну втому, дратівливість, втрату інтересу до праці. У роботі вихователя дошкільного навчального закладу це може статися тоді, коли за «малим великого не видно», коли вихователь-методист наполягає на «паперовому мотлоху», і що більше написано, то вище цінується діяльність…От і пишуть вихователі «днями і ночами», «витворяють» щось нове і обов’язково – «нетрадиційне»…

Що ж означає поняття «конспект»?

Конспект – це письмовий текст, що систематично, коротко, логічно і зв’язко передає зміст джерела інформації (статті, книги, лекції, заняття тощо). Це систематичний, логічно зв’язаний запис, що об’єднує план, тези, виписки або принаймні два з цих типів записів. Наголосимо, що перша частина визначення цього поняття – систематично, коротко, логічно і зв’язко передає зміст – це основні вимоги, яким має відповідати конспект за суттю. Адже виписки з окремими пунктами плану, якщо в цілому вони не відображають логіки викладу, якщо між окремими частинами запису немає смислового зв’язку, - це не конспект. Конспект коротший, ніж інші види записів. Але конспектом, написаним одним педагогом, не завжди можуть користуватися інші. Конспект заняття можуть писати фахівці, вихователі, які мають достатній теоретичний і практичний досвід. Зазвичай конспекти доповнюють новими матеріалами, удосконалюють, уточнюють.

Систему конспектів іноді відносять до технологій.

Сценарій заняття

Сценарій – це текст, написаний як основа для певної форми роботи (вистави, розваги, свята тощо). Це сюжетна схема чи заздалегідь підготовлений детальний план проведення певного заходу. Сценарій зазвичай нагадує п’єсу.

Сценарій заняття з дітьми – це сюжетний, підготовлений заздалегідь план проведення заняття, який умовно можна розділити на частини:

• зав’язка – герой або герої, з якими діти знайомляться зазвичай під час сюрпризного моменту (експозиція), потрапляють у драматичну ситуацію, що підводить до ускладнення (перша частина заняття – комунікативна діяльність – запитання до дітей, актуалізація знань, словника тощо);
• ускладнення – найскладніша частина сценарію, що містить обов’язкове ознайомлення з чимось новим і невідомим (друга частина заняття – пізнавальна діяльність – введення нових слів, ускладнення та збагачення активної лексики дітей тощо);
• перипетії, до складу яких може входити одне або кілька ускладнень, і кульмінація –момент найвищої напруги сюжету – апогей, коли досягається вища точка (третя частина заняття – перетворювальна діяльність – вправи з формування граматичної правильності мовлення тощо).
• розв’язка і фінал (четверта частина заняття – оцінно-контрольна діяльність,рефлексія).

Сценарій заняття доцільно писати студентам, які готуються до педагогічної практики в дошкільних навчальних закладах, вихователям-початківцям та під час підготовки відкритих переглядів занять усім вихователям незалежно від стажу роботи.

Особливості сюжетних частин заняття

На перетині першої та другої частин заняття відбувається зав’язка, яка:

• забезпечує розуміння дітьми змісту своєї пізнавальної діяльності;
• мотивує пізнавальну діяльність дітей та пробуджує інтерес до неї;
• спонукає дітей до пошуку шляхів розв’язання ситуації, що склалася.

Головним на цьому етапі заняття є «зачіпка» - несподіванка, дивовижна подія, що спантеличує, створює проблемну ситуацію, новий поворот в уже відомому матеріалі, сюжеті.

Наприкінці другої частини заняття відбувається ускладнення змісту пізнавальної діяльності, а саме:

• ознайомлення з новими термінами;
• розуміння дітьми змісту ускладнень своєї діяльності;
• усвідомлення мети діяльності – того, чого вони можуть досягти на занятті, чого від них очікує вихователь.

Найважливішим на цьому етапі є будь-який вияв дитячої пізнавальної активності:здогад, судження, припущення, елементарна гіпотеза тощо. А також важливим є чіткість визначення педагогом нових термінів і понять. Саме вони дають дитині змогу усвідомити відмінність попереднього знання від нового. У цій частині слід активізувати в мовленні дітей такі мовленнєві звороти, як-от: «мені здається», «я не згоден», «можливо, це не так», «я вважаю», «на мою думку» тощо.

Третю і четверту частини заняття розділяє кульмінація – діти під час перетворювальної діяльності розв’язують проблемну ситуацію, практично засвоюючи матеріал. Дуже важливо, щоб кожна дитина працювала у природному для неї темпі, маючи змогу поміркувати, усвідомити своє рішення і дії.

І завершує заняття розв’язка, під час якої відбувається обговорення виконаної роботи, очікуваних і одержаних результатів.

Остання четверта частина заняття є його епілогом, який додає заняттю цілісності. Адже саме цей етап передбачає рефлексію особистих досягнень дітей під час заняття. Найважливішим є спонукання дітей до самоаналізу, усвідомлення результатів своєї діяльності та діяльності інших.

Отже, ми розглянули сучасні підходи та авторське тлумачення термінів:

• педагогічний дизайн заняття;
• конспект заняття;
• сценарій заняття.

Зауважимо, лише керівник дошкільного навчального закладу та вихователь-методист можуть визначити, як має діяти вихователь – розробляти дизайн заняття, писати сценарій чи конспект заняття.

«Їжачок несе яблучка»

Програмовий зміст: Вчити дітей за кольором і величиною вибирати яблука, розрізняти поняття «більше», і «менше».Закріпити кольори: жовтий, червоний. Розвивати увагу, мислення. Виховувати дисциплінованість, зосередження.

Ускладнення: підібрати велике, мале Яблучка і поставити їжачкові на спину .

Хід заняття

На кожному столику стоять для кожної дитини їжачок з яблуками великими і малими.
Запропонувати дітям допомогти їжачкові на спинку заколоти велике і мале яблучко (Діти вкладають в карманчик за спиною їжачка яблука )
Визнати колір, (допомогти їжачкові ) смак.
В кінці заняття, їжачок дякує дітям за допомогу і йде до своєї хатинки.
---- Дитина розрізняє поняття «більше», «менше» називає колір величину.
---- Підбирає за кольором, величиною з допомогою вихователя .
---- Називає овочі, розрізняє з допомогою вихователя.

«Повісь кульки на нитки»

Вчити дітей самостійно підбирати за кольором кульки
Добирати кульки до ниток різного кольору
Вчити добирати за зразком кульки відповідно до кольору ниток
Хід гри

Дітки, до нас сьогодні в гості прийшов ведмедик. Він хоче розповісти нам історію про те, як він вчився літати. За допомогою кульок він хотів піднятися в гору. Подивіться якого кольору кульки? Але подув сильний вітер зірвав кульки із ниток. Ось подивіться залишились лиш нитки. Дітки, нам потрібно допомогти ведмедику і причепити кульки до ниток, але так, щоб кулька і нитка були однакового кольору. А зараз всі до роботи.
Молодці дітки, гарно старалися. Що ми з вами робили? Якого кольору ось ця кулька? А ось ця?

«Сховай мишку»

Вчити самостійно підбирати предмети за формою і кольором.
Закріпити геометричні форми, знання дітей про кольори.
Вчити дітей підбирати предмети за кольором
Хід гри

Дітки, подивіться, яка в мене гарна мишка. Ви знаєте чого боїться мишка? Вірно вона боїться, щоб її не з’їв котик. Мишка ховається від котика у нірку. Ось, подивіться, як багато мишок вони ховаються у свою нірку. Давайте подивимось, якого кольору в мишенят нірки. (Роздивляння) Але щоб котик не витягнув мишку із нірки, її потрібно закривати. А закривати її будемо – ось такими дверима, квадратиком. Щоб двері закрилися, потрібно, щоб двері і нірка були однакового кольору.
А зараз ви самі спробуєте сховати мишенят.

«Зберемо яблучка в корзину»

Програмовий зміст: Вчити дітей за кольором і величиною підбирати яблука, розрізняти поняття « більш,» «менше» Закріпити кольори:

Ускладнення: підібрати велике, мале Яблучка і поставити їжачкові на спину .

Хід заняття

Роздати діткам великі і малі корзинки з яблуками червоного, (жовтого) кольору на столики. Запропонувати дітям допомогти ляльці Олі зібрати яблука в корзинку. Велике яблуко покласти в корзину велику, а мале в малу. Визначити колір.
В кінці заняття лялька задоволена і дякує діткам.
----Називає колір, величину
----Розрізняє поняття більше, менше
----Прибирає яблука в корзину за допомогою вихователя

«Нагодуй тваринок»

Програмовий зміст: Закріплювати і розширювати знання дітей про свійських та диких тварин. З’ясувати, що вони полюбляють їсти. Підібрати на картинці їжу для кожної тваринки. Розвивати увагу. Виховувати бажання нагодувати тваринок.

Ускладнення: називати тварин та їх дитинчат, а також знати, які відносяться до свійських, а які до диких.

Хід заняття

Кожній дитині роздаємо матеріал: тваринки і їжу для них. Діти називають тваринку, звуконаслідує голос тваринки і їх дитинчат. Потім підбирає їжу для тваринок.
Діти, ось послухайте віршик про песика:
У-у-у
Песик на шнурку,
Цуценяток п’ять кудлатих
Полягало біля хати.
У-у-у
Песик на шнурку

----Називає свійські та дикі тварини, що вони їдять
----Називає свійські тварини, звуконаслідує голос.
----Називає тварин за допомогою вихователя.

ІГРИ-СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Характерною рисою молодших дошкільників є активне пізнання навколишнього світу через спостереження за ним. Процес знайомства з навколишнім світом повинен будуватися на виробленні у дітей навички тлумачення свого досвіду. Оскільки життєвий досвід дитини ще не значний, то вона пізнає світ, порівнюючи його із собою, як із найбільш відомим об'єктом. Необхідно показати загальний взаємозв'язок дитини зі всією оточуючою її дійсністю.

Вихователь допомагає дитині отримати чіткі уявлення про предмети найближчого оточення, необхідні для адекватного використання їх у різноманітних видах дитячої діяльності; виховує у неї дбайливе ставлення до предметів, створених працею людини; забезпечує поступовий перехід від предметного сприйняття і пізнавання об'єкта («Що це?», «Хто це?») до простого сенсорного аналізу; допомагає дитині освоїти відповідний словник.

Виховання у дитини інтересу до явищ природи починається з уміння вдивлятися, милуватися рослинами і тваринами; проявляти спостережливість і дбайливе ставлення до світу природи.

Різноколірна прогулянка

Гра допомагає дітям навчитися спостерігати за природою, навколишнім світом, розрізняти і правильно називати кольори. Гра розвиває аналітичне мислення, сприйняття кольорів, загальну моторику, соціальні навички.

Опис гри

1.   Перед прогулянкою провести ігрову бесіду з дітьми з теми «Що якого кольору?», показуючи картинки із зображенням довколишньої природи (квіти, трава, пісок, небо, хмари, різні предмети).

2.   Під час прогулянки вибрати який-небудь колір і шукати предмети цього кольору, наприклад, червоний — машина, лавка, квітка, сукня Марійки, совочок Сашка.

Екологічне виховання ґрунтується на вікових психологічних можливостях дітей цього віку. Це допомагає забезпечувати ефективність виконання поставлених завдань, доступних для дітей.

Пізнання природи допомагає дітям молодшого дошкільного віку адаптуватися в навколишньому світі, підтримувати зацікавленість і допитливість, активність і самостійність. У процесі ознайомлення малюків з природою вихователь вирішує важливі завдання сенсорного розвитку, формування у дітей елементарних форм предметно-дієвого й наочнообразного мислення. Вихователь створює умови для включення дітей у реальну діяльність з догляду за рослинами, що знаходяться в групі й у дворі, спостереженню за тваринами.

Цікаво спостерігати за поведінкою птахів, комах, кішок, собак, виховуючи емоційну чуйність і гуманні почуття.

РОСЛИНКИ-ЗДОРОВИНКИ.

         Програмовий зміст. Розкрити дітям значення рослин для організму людини; закріпити назви лугових рослин, формувати пізнавальний інтерес до рослин та їхні лікувальних властивостей. Навчити розрізняти їх, дати знання про правила збору та використання деяких з них розвивати інтерес до природи, вміння правильно користуватися її дарами. Виховувати  любов і бережне ставлення до неї.

         Словник. Назви лікарських рослин, берегти, шанувати, доглядати, гербарій.

         Матеріал. Набір лікарських рослин, гербарій, ілюстрації; атрибути і костюми, характерні для деяких із них; халат і окуляри для лікаря Айболита.

Варіант І.

Ігрова ситуація «У лікаря Айболита».

         На прийом до лікаря прийшли «звірята» (на вибір вихователя) із різноманітними захворюваннями. Вихователь показує дітям лікарські рослини, розповідає про їхні цілющі властивості, правила збору, демонструє на «звірятах» їхню дію.    

Варіант ІІ.

1. У групову кімнату заходить Лісовичок. Вітається з дітьми і розповідає про себе та свої обов’язки.

- Я Лісовичок – господар лісу. Дуже його люблю, доглядаю і бережу.

- А чи знаєте, що росте в моєму господарстві? (Ростуть різні дерева, кущі, трави, гриби, ягоди та ін.).

- Чи бували ви в моєму чудовому лісі?

- Можливо, хтось назве рослинки-здоровинки, які бачив?

         2. Загадування загадок про лікарські рослини.

         3. Декілька дітей у відповідному одязі представляють деякі лікарські рослини. Вихователь проводить бесіду про їхні лікувальні властивості, правила збору, бережне ставлення до них.

Липа:                                      Я маленька липка

              Виросту велика –

                                               Не ламай мене.

                                   Я медовим цвітом

          Зацвіту над світом –

                                               Бережи мене

Малина:                                   Я солодка, запашна

               Я малина лісова.

            На кущі я виростаю.

          В мене ягідки червоні

        Смачні, солоденькі,

        Дуже люблять їх дорослі

                                               Й діточки маленькі.                    

                                               Хто малину поїдає –

            Від застуди утікає.

Конвалія:                                Цвіте вона в травневий час

                У лісовій тіні.

                                               На стебельці – намиста ряд,

                                               Квіточки запашні.

Калина:                                    Калино весела,

                Калино червона.

    Люблю твоє листя

                                               Та грона червоні.

         Примітка. Аналогічно до другого варіанту можна провести бесіду про фрукти і овочі. Замість Лісовичка може бути дійовий персонаж Фруктогородник  (Травознай або інший, придуманий вихователем).

«Хто літає.»

         Мета. Закріпити вміння дітей класифікувати комах за способом їх пересування; збагатити знання про характерні особливості комах.

         Матеріал. Карточки із зображенням різних комах.

         Хід гри.

         Варіант І.  Вихователь розкладає на столі картки із зображенням різних комах. За його сигналом двоє дітей відбирають картки із зображенням комах, які літають (метелики, бабки, комарі та ін.), повзають (мурахи, жуки, мухи), стрибають (коники). Завдання дається на час. Перемагає той, хто швидше згрупує й виконає завдання.

         Варіант ІІ.  У кожної дитини на столі лежать картки-ілюстрації. Педагог показує одну з картинок і пропонує дітям підняти  свої карточки, на яких зображені комахи, які: а) літають; б) повзають; в) стрибають.

ТВОРЧА МОВЛЕННЄВА ГРА

за малюнками.

Для дітей старшої групи  скласти казочку «Сніговички-добрячки».

Наприклад, в одному садочку веселі чомусики зліпили сніговиків.

До них прилетіли горобчики і розповіли про те, як важко пташкам

взимку. Діти вирішили допомогти пташкам….(фантазіїї дітей).

Ігрова діяльність для середнього віку.

                                          Ігри на розвиток мислення.

«Маленькі дослідники.»

Мета: вчити дітей порівнювати: виявляти ознаки і відмінності (між предметами та явищами); розвивати зв’язне мовлення, пам’ять.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям перевтілитися на маленьких вчених дослідників. Розповідає, що дослідники уважно роздивляються, вивчають все навкруги. Вихователь пропонує будь – який предмет в оточенні. Діти мають відповісти на питання: «Що це?». Пропонується кожній дитині почергово виділити в обраному предметі якусь властивість. Ознаку, особливість у порівнянні з іншими предметами. Наприклад, потрібно назвати якийсь предмет і сказати, навіщо він потрібен; які в нього основні ознаки форма, розмір), який він на дотик, на запах, на смак, із чого зроблений;схожий  «на», відрізняється «від» (якихось інших предметів ); що станеться, якщо його кинути в воду, у вогонь, з третього поверху, вдарити по ньому, підкинути і т. ін..

«Ланцюжок слів»

Мета: вчити дітей міркувати, виділяти характерні особливості, ознаки предметів.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям скласти довгий поїзд із вагончиків, де кожне слово має «тягти» за собою наступне.

Зразок

Вихователь. Зима … яка? (Вставляє перший вагончик.)

Діти. Сніжинка , холодна. (вставляють наступні вагончики.)

Вихователь. А що буває холодним?

Діти. Морозиво, сніг, лід, вітер. (вставляють відповідну кількість вагончиків.)

Вихователь. (ідучи від останнього слова). А який вітер?

Діти. Лагідний, дужий, тихий.

Вихователь. А хто ще може бути дужим? (І далі – доки дітям не набридне або не залишиться вагончиків.)

   Варіант вагончики можуть бути різного кольору. Кожен ряд столів чи підгрупа дітей має свій колір. Під час відповідей помічник вихователя  виставляє вагончики певного кольору. Наприкінці гри підраховують, діти з якої підгрупи чи ряду набрали найбільше вагончиків. У кого поїзд довший – той і переміг.

Ігри на розвиток уяви.

«Збери картинку»

Мета: розвивати в дітей вміння конструювати ціле з частин.

Матеріал: для гри можуть стати будь – які кольорові малюнки зі старих книжок, альбомів із дитячими ілюстраціями і т. ін..

Хід гри

Розріжте малюнок на кілька частин (почати краще з 4-5).

Складіть у вигляді цілої картинки і попросіть дитину уважно роздивитися її і запам’ятати, що й де на ній зображено. Потім перемішайте всі частини і запропонуйте дитині зібрати цілу картинку.

  Ускладнити гру можна, якщо не показувати дитині картинку в «зібраному « вигляді і відразу показати перемішані частини. Дізнатися, що на ній намальовано, малюк зможе лише тоді , коли збере її.

   Якщо в гру грає одночасно кілька дітей, то можна ввести в неї ще елемент змагання – «Хто швидше збере малюнок». При цьому діти отримують у конвертах картинки, розрізані на однакову кількість частин.

Ігри на розвиток уваги.

«Сова»

Мета: розвивати довільність поведінки.

Хід гри.

Діти самі обирають ведучого – «Сову», яка сідає у «гніздо» (на стільчик) і «спить». За вказівкою ведучого «День!» діти рухаються. Потім ведучий вказує «Ніч». Діти завмирають, а «Сова» відкриває очі і починає «полювати».

   Хто з гравців ворухнеться або розсміється, стає «Совою».

Ігри на розвиток фізичних здібностей.

«Мороз – Червоний ніс»

Підготовка до гри. На протилежних сторонах майданчика позначаються два будинки, в одному з них розташовуються гравці. Посередині майданчика встає ведучий – Мороз – Червоний ніс. Він говорить:

  Я – Мороз – Червоний ніс,

Вам хурделицю приніс!

Хай зі мною змагається

Той, хто не злякається!

Не боїмось ми погроз,

Не злякає нас мороз!

Після цього діти перебігають через майданчик до іншого будинку. Мороз доганяє їх і намагається «заморозити» (торкнутися рукою). «Заморожені» зупиняються на тому місці, де їх наздогнав Мороз, і стоять до закінчення перебіжки. Після  декількох перебіжок обирають іншого ведучого.

"ПІРАМІДА ЛЮБОВІ"

" Мета:          Виховувати   турботливе   ставлення   до   світу   людей,   розвивати

комунікативні здібності.

Хід:             Діти стають у коло. Вихователь говорить: "Кожний з вас щось або

когось любить. Я люблю... Розкажіть і ви,'кого і що ви любите" (Розповіді дітей). "А зараз ми побудуємо "піраміду любові" з наших рук. Я назву того, кого я поважаю, і покладу свою руку, потім кожний з вас буде називати того, кого він поважає і покладе свою руку. (Діти будують піраміду любові"). Ви відчуваєте тепло рук? Вам приємний цей стан? Подивіться, яка висока в нас вийшла піраміда. Висока ТОМУ, ЩО МИ ПОВАЖАЄМО І НАС ПОВАЖАЮТЬ.

"СОНЯЧНИЙ ЗАЙЧИК"

Мета:          Виховувати дружні стосунки між дітьми, розвивати  атмосферу

тепла, любові, ласки.

Хід:             Вихователь   говорить,    що    він   спіймав    "сонячного   зайчика",

пропонує передати його по колу, щоб кожен зміг зігрітися його теплом і з приємною посмішкою передати товаришу. Коли "зайчик" повертається до вихователя, він звертає увагу дітей на те, що за цей час "зайчик", зігрітий дітьми, виріс і не вміщається в долонях. "Зайчика" випускають, але КОЖНИЙ ЛОВИТЬ ЧАСТИНКИ ЙОГО ТЕПЛА.

"СВІЧКА"

Мета:           Виховувати  дружні  стосунки  між дітьми,  розвивати  атмосферу

поваги, значимості кожної особистості.
Хід:             Діти з вихователем стоять у колі. Вихователь тримає запалену

свічку і пропонує дітям передавати її один одному зі словами:

"САШКО (інше ім'я дитини), Я ТВІЙ ДРУГ!"

"ТЕПЛИЙ СТІЛЕЦЬ"

Мета:           Виховувати вміння бути ласкавим, активізувати в мові дітей ніжні,

ласкаві слова.

■

Хід:             Одна дитина сідає в центр на «теплий стілець», інші ГОВОРЯТЬ

ПРО НЕЇ ДОБРІ, ЛАСКАВІ СЛОВА, КОМПЛІМЕНТИ. Дозволяється погладити дитину, яка сидить, обняти, поцілувати.

"ПОДАРУНОК ТОВАРИШУ"

Мета:           Розвивати   вміння   неординарно   описувати   предмет,   прагнути

зробити приємне другові.

Хід:             Вихователь   пропонує   одній   дитині   стати   іменинником,   інші

«дарують» йому подарунки, описуючи умовно визначений предмет, передаючи руками та мімікою своє ставлення до іменинника.